Міграція в хмару. Стратегії переходу

Дедалі більше організацій обирають хмарні рішення замість локальних середовищ. Згідно з даними 2022 року, 93% технологічних лідерів повідомили, що їхні організації переважно покладаються на хмарні рішення в різних формах, порівняно з 83% два роки тому, а 48% стверджують, що їхня інфраструктура в основному гібридна, порівняно з 40% два роки тому. При цьому кількість респондентів, які вказали, що їхні організації переважно використовують локальні середовища, зменшилася вдвічі до 7%.

Хмарна міграція – це процес перенесення програм, даних та сервісів із локальних інфраструктур або хмари провайдера на віддалені сервери, що надаються іншими хмарними провайдерами. Замість підтримувати власні серверні парки та інфраструктури, компанії можуть скористатися можливостями хмарних платформ.

Існує ряд причин, що спонукають компанії мігрувати у хмари. По-перше, висока гнучкість і масштабованість для швидкої адаптації до потреб бізнесу, що змінюються: зміна обсягів роботи і потреб користувачів. Компаніям необхідно лише орендувати ресурси у хмарі та можна обійтися без великих інвестицій в інфраструктуру.

По-друге, підвищення рівня безпеки даних та додатків та покращення захисту від кібератак та витоків інформації. Хмарні провайдери зазвичай мають передові механізми захисту інформації, включаючи шифрування, багаторівневі системи аутентифікації та моніторинг безпеки.

По-третє, висока доступність та відмовостійкість. Розподілена архітектура хмарних платформ та резервне копіювання даних запобігає втраті інформації у разі збоїв або аварійних ситуацій. Компанії можуть забезпечити безперервну роботу своїх додатків та сервісів навіть у разі виникнення непередбачених проблем.

Планування

Успішна міграція вимагає ретельного планування та оцінки, щоб мінімізувати ризики та досягти поставлених цілей. Розглянемо ключові кроки планування міграції у хмару:

1. Оцінка існуючої ІТ-інфраструктури – вивчення серверів, сховищ даних, додатків та мережевих ресурсів. Результати оцінки допоможуть зрозуміти, які компоненти мають бути перенесені до хмари, а також визначити вимоги та обмеження, пов'язані з міграцією.
2. Визначення масштабу проекту міграції: встановлення обсягу даних та додатків, які будуть перенесені до хмари, ідентифікація залежностей та взаємозв'язків між ними. Наприклад, якщо у вас є база даних, необхідно визначити, які програми та послуги залежать від цієї бази даних, щоб правильно спланувати їх міграцію.
3. Окреслення бізнес-вимог та цілей допоможе зорієнтуватися у виборі хмарної платформи та визначити необхідні заходи для покращення продуктивності, підвищення доступності та надійності, скорочення витрат та досягнення більшої гнучкості.
4. Оцінка ризиків та розробка стратегії управління цими ризиками: можливі втрати даних, проблеми з безпекою чи неправильне планування ресурсів.
5. Визначення бюджету та термінів: оцінити необхідні ресурси, а також встановити реалістичні часові рамки для виконання проекту міграції. Бюджет може включати витрати на хмарні послуги, навчання персоналу та зовнішні консультаційні послуги.

Вибір хмарного провайдера

Цікаво, що раніше відповідальність за вибір постачальника послуг хмари лежала головним чином на плечах ІТ-відділу. Із появою нових технологій дедалі більше зацікавлених груп входять у цей процес. Сьогодні це рішення стає стратегічним і до нього залучаються співробітники різних підрозділів. За статистикою, середня організація включає ухвалення рішення про вибір хмарного провайдера близько 4 груп. Основні групи, які мають повноваження у цьому процесі, включають керівництво ІТ (50%), фахівців з ІТ безпеки (47%), ІТ-інфраструктуру та управління (47%) та вищий менеджмент, не пов'язаний з ІТ (44%).

Провайдери на ринку

Amazon Web Services (AWS), Microsoft Azure та Google Cloud Platform (GCP) – це три провідні хмарні провайдери на профільному ринку.

Amazon Web Services (AWS) має велику інфраструктуру з багатьма регіонами та зонами доступності. Пропонує широкий вибір сервісів, включаючи обчислювальні потужності, сховище даних, бази даних, аналітику, машинне навчання та багато іншого. Широко використовується у різних галузях і має велику спільноту користувачів.

Microsoft Azure надає хмарні послуги та рішення, інтегровані з наявними продуктами Microsoft. Має глобальну присутність і різноманітні сервіси для розробки, розгортання та управління додатками. Відмінно підходить для організацій, які використовують технології Microsoft. Пропонує широкий спектр інтегрованих служб, включаючи штучний інтелект, інтернет речей та аналітику даних.

Google Cloud Platform (GCP) – хмарна платформа з акцентом на масштабованість, продуктивність та аналітику даних. Має глобальну мережу ЦОД та широкий набір інструментів для розробки та управління хмарними програмами. Підходить для використання інструментів Google.

У цей час невеликі гравці, що спеціалізуються на вузьких сегментах ринку, часто виявляють вищу ефективність, ніж провідні компанії. Вони зосереджені на розробці та підтримці невеликої кількості специфічних та унікальних функцій, і дуже часто є найкращими у цьому, виводячи свою експертизу на вищий рівень. Користувачі надають перевагу таким провайдерам, оскільки вони забезпечують стабільність і зосереджені на необхідних для них функціях, тоді як довгострокові та грандіозні плани розвитку можуть мати менше значення.

Переваги роботи з SIM-Networks включають технічну експертизу у сфері хостингу та хмарних рішень, високу надійність інфраструктури, персоналізований підхід до клієнтів та гнучкі тарифні плани, що дозволяють точно підібрати необхідні ресурси для успішного розвитку вашого бізнесу.

Критерії вибору

Перше, про що замислюється бізнес під час виборів провайдера – гроші. При розгляді вартості важливо враховувати комплекс послуг, щоб уникнути необхідності додаткових витрат згодом. Деякі постачальники залучають клієнтів найнижчими цінами на пакети. Але що нижчий цінник, то менше в нього включено послуг. У результаті, дешеві пакети не підходять, якщо потрібне зберігання великих обсягів даних через обмеження дискового простору, а також не забезпечують оптимальну продуктивність сховища. Крім того, можуть пропонувати вам доступ до дешевого сервера хмар, але не вказують, що його ресурси будуть використані також і іншими користувачами одночасно з вами. Високопродуктивний сервер не може бути дешевим.

Щоб вибір хмарного провайдера був усвідомленим і результативним рішенням, слід врахувати не лише вартість, але й низку факторів:

• Надійність та доступність. Дізнайтеся про гарантовану доступність сервісів провайдера, його підходи до забезпечення безпеки даних та резервного копіювання інформації.
• Масштабованість та гнучкість. Розгляньте можливості масштабування ресурсів і послуг, що надаються, а також гнучкість у налаштуванні інфраструктури під потреби вашої організації.
• Ціни та модель оплати. Вивчіть структуру тарифів провайдера, враховуючи як вартість використання інфраструктури, так і додаткові послуги, такі як зберігання даних, міжрегіональний трафік та обробка даних.
• Служба підтримки та обслуговування. Дізнайтеся про якість і доступність технічної підтримки, що надається провайдером, а також наявність документації, навчальних матеріалів та спільноти користувачів, які можуть допомогти вам у разі виникнення питань чи проблем.
• Сумісність та інтеграція. Перевірте, наскільки легко можна інтегрувати хмарні сервіси, що надаються, з вашими існуючими системами і додатками.
• Інноваційність. Розгляньте, які нові технології та можливості пропонує провайдер, такі як штучний інтелект, машинне навчання, інтернет речей (IoT) та блокчейн.
• Політика безпеки. Вивчіть політику безпеки провайдера, його методи шифрування даних, відповідність стандартам безпеки та наявність сертифікацій, таких як ISO 27001.
• Розташування даних. У разі потреби дотримання специфічних вимог законодавства або регуляторних норм зверніть увагу на територіальну юрисдикцію провайдера та можливість зберігання даних у відповідних географічних регіонах.
• Майбутні потреби. Подумайте, чи вибраний провайдер зможе задовольнити ці потреби з часом.

Підготовка до міграції

Перед міграцією необхідно провести аналіз існуючих додатків та даних, щоб визначити їхню сумісність із хмарним середовищем, оцінити вимоги до апаратного та програмного забезпечення, підтримку операційних систем, мережеву архітектуру та інші фактори. Ці процеси допоможуть визначити, що може бути перенесено безпосередньо, що вимагає додаткової роботи чи оптимізації.

Програми та дані можуть мати залежність та взаємозв'язки з іншими компонентами в локальній інфраструктурі. Важливо ідентифікувати ці залежності та врахувати їх під час планування міграції. Наприклад, якщо програма залежить від певної версії бази даних, необхідно забезпечити її доступність та сумісність у хмарному середовищі.

У процесі аналізу можуть бути виявлені проблеми сумісності: конфлікти версій, несумісність форматів даних чи необхідність адаптації додатків до нових вимог. Для вирішення цих проблем необхідно розробити план дій, що включає оновлення програм, перекодування даних або використання проміжних шарів для забезпечення сумісності.

Стратегії переходу в хмару

Слід розуміти, що сама собою міграція не здатна змінити структуру робочих навантажень або знизити витрати. Більше того, витрати на хостинг можуть виявитися вищими, ніж сума, яку компанія звикла платити за підтримку локальної інфраструктури. Фактична економія безпосередньо залежить від того, наскільки ефективну стратегію міграції ви обрали.

Рехостинг (Lift-and-Shift). Ця стратегія – без необхідності внесення суттєвих змін до архітектури чи коду. Вона забезпечує швидкий та відносно простий спосіб міграції, оскільки вимагає мінімальної переробки додатків. Але може не повністю використовувати можливості хмарної інфраструктури та не призводити до оптимальної продуктивності.

Зміна платформи (Replatforming) – програми переносяться у хмару з деякими змінами: перехід на керовані бази даних або використання хмарних сервісів для масштабування та автоматичного налаштування ресурсів. Ця стратегія дозволяє покращити продуктивність та ефективність, зберігаючи існуючу функціональність.

Рефакторинг (Refactoring) включає переробку додатків з метою оптимізації для хмарного середовища – програми переписуються або перебудовуються, щоб використовувати специфічні функції та сервіси хмарного провайдера. Такий процес може вимагати значних зусиль та часу, але дозволяє досягти оптимальної продуктивності та масштабованості.

Зміна архітектури (Rearchitecting) – додаток перебудовується з нуля з використанням хмарних сервісів та архітектурних принципів, і може бути тривалим та витратним процесом, що потребує значних ресурсів та експертизи.

Гібридний підхід передбачає комбінацію різних стратегій міграції залежно від вимог та характеристик кожної програми. Така тактика дозволяє організаціям гнучкіше підходити до міграції та оптимізувати витрати та результати.

Кожна стратегія міграції має свої переваги та підходить для різних сценаріїв. Вибір певної стратегії залежить від бізнес-вимог, термінів, бюджету, доступних ресурсів та складності додатків. Важливо ретельно оцінити кожен випадок і вибрати найкращу стратегію міграції, щоб забезпечити успішний перехід у хмару.

Як реалізувати міграцію

Щоб гарантувати безпеку та ефективність процесу міграції, необхідно ретельне планування, організація та виконання низки обов'язкових кроків.

• Формування спеціалізованої команди, що включає експертів ІТ, спеціалістів із безпеки, системних адміністраторів та інших необхідних спеціалістів. Кожен член команди повинен мати чітко визначені обов'язки та чітке уявлення про цілі та терміни проекту.
• Розробка детального плану міграції, який визначає послідовність кроків та його часові рамки. План повинен враховувати всі аспекти міграції, включаючи перенесення додатків, даних, налаштування мереж та інфраструктури, а також забезпечення безпеки. Важливо визначити залежності між різними етапами та передбачити резервні варіанти для мінімізації ризиків.
• Попередня підготовка інфраструктури – аналіз поточної системи, її конфігурацію та можливі обмеження. Також слід переконатися, що інфраструктура нової системи готова до прийому та обробки даних. За потреби – провести оновлення обладнання та програмного забезпечення.
• Безпосередньо міграція починається з перенесення додатків та даних на нову інфраструктуру. Тут необхідно ретельно дотримуватися розробленого плану, враховуючи залежності та контролюючи процес. Важливо встановити ефективну комунікацію з командою міграції та забезпечити її безперервність для оперативного вирішення проблем, що виникають.
• Тестування перенесених додатків та даних, щоб виявити можливі помилки та проблеми, пов'язані з міграцією, та оперативно їх усунути. Тестування має бути комплексним та включати функціональне та навантажувальне тестування, перевіряти безпеку та сумісності.

Хмарна економіка

Переміщення даних у хмару – чудовий спосіб уникнути повного старіння платформи, вийти за межі локального дата-центру або змінити стратегію ліцензування програмного забезпечення. На даний час тільки компанії, що підкоряються суворим правилам і стандартам безпеки, можуть дозволити собі інвестувати значні ресурси у складні локальні системи. Для інших компаній хмара переважно надає переваги: гнучкість і керованість, надійність, масштабованість, оптимізацію витрат тощо.

Хмара має величезний потенціал цінності, але тільки для бізнесу, який розуміє та готовий адаптуватися до нових реалій хмарної економіки.

Деякі компанії намагаються перейти в хмару, але в них все ще звичне мислення, пов'язане зі застарілими методами локальних обчислень. Змінити таке мислення виявляється складно, тому що їхні економічні та фінансові моделі ґрунтуються на десятиліттях традиційної практики володіння інформаційними технологіями, а не на новій концепції використання хмарних послуг.

Ми наполегливо рекомендуємо взяти до уваги нові реалії «хмарної» економіки, щоб уникнути руйнівних помилок під час планування міграції:

1. Не змішувати економіку першого дня та першого року

Заплановані вигоди в короткостроковій перспективі поступаються тим, які можна отримати в перший рік: швидкий вихід на ринок, доступ до розширених можливостей та інновацій. Однак для цього потрібно більше часу, наприклад, для виправлення програм, створення основи та автоматизації. Якщо компанія має чітке уявлення про економіку першого року, вона може розробити економічне обґрунтування, в якому основна увага приділяється реальній цінності хмарних послуг та розробити план міграції для їх використання.

2. Краще операційні витрати "додаткових витрат" замість капітальних витрат "середніх витрат"

Ідея полягає в тому, щоб платити тільки за необхідну потужність, а не витрачатися на ресурси, що не використовуються. Компаніям слід розробити динамічний підхід до економіки хмари, що ґрунтується на операційних витратах, який постійно оптимізує витрати, вибираючи хмарні сервіси, що найкраще відповідають поточним вимогам робочого навантаження.

3. Уникайте прогнозів на основі старого досвіду

При переході організацій від капітальних витрат у традиційних ІТ до операційних витрат у хмарних обчисленнях історія стає менш надійним інструментом для прогнозування майбутнього. Ключовим елементом більш точного прогнозування та планування бюджету для хмари є тісний зв'язок із бізнес-пріоритетами. Щоб робити правильні прогнози, організаціям слід встановити економічні параметри основних додатків, наприклад, вартість обчислень на одного клієнта. Такий підхід потребує зміни мислення у бік моделі споживання.

Пам'ятайте, створення надійної хмарної основи — це не витрати на ведення бізнесу. Це важлива інвестиція, яка принесе значний прибуток з точки зору швидкості та цінності.

Сподобалася стаття?